Вас вітають музичні керівники

                        ЗАПОРОЖЧЕНКО ІРИНА МИКОЛАЇВНА

                            БІЛОЦАРЕВСЬКА ТЕТЯНА ПЕТРІВНА

                         Консультація

музичного керівника

Консультація для батьків.

ЗНАЧЕННЯ  СЛУХАННЯ  МУЗИКИ  

У  ПОВСЯКДЕННОМУ  ЖИТТІ  ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО  ВІКУ.

Слухання музики дуже важлива  форма роботи з дітьми, вона розвиває емоційне спрйняяття дитиною не тільки музики, а і збагачує емоційне відношення дитини до  навколишнього середовища, розширює образне мислення. Слухати музику можно не тільки в садочку на музичних заняттях, а також  вдома, у повсякденному житті дитини.

Самостійна музична діяльність(щоденно) пов’язана з ініціативою і бажанням дитини звертатися до власно набутого мистецького досвіду. Вона потребує спостереження за дітьми і непрямого впливу у вигляді організації розвивального середовища і сприятливих умов для підтримки і розвитку самостійних дитячих музичних проявів (наприклад ситуації успіху).

Використання музики у повсякденному житті(щоденно) є найпоширенішою формою роботи і потребує створення у дитини атмосфери повсякденного звернення до музики як життєво необхідних для неї позитивних емоційних вражень. Вихователь педагогічно доцільно використовує музику у різних видах дитячої діяльності (ігровій, образотворчій, руховій, під час сприймання літературних творів, наприклад, при слуханні музично ілюстрованих казок, тощо), збагачує досвід дітей красивою українською музикою із національної спадщини–про Україну, її духовно-культурні цінності, про  дім, рідну мову, батьків, сучасною дитячою музикою у виконанні дорослих і дітей (аудіозаписи, відеозаписи), творами зі світової класики.

Дуже важливо розвивати у  дітей різного дошкільного віку вміння слухати і відчувати музику не тільнки у садочку, але і вдома. Але особливе значення це має у дітей старшого дошкільного віку.

Основні показники компетентності дошкільника-випускника у

світі музики:

1. Обізнаність дитини з творами мистецтва. Дитина має вміння  слухати музику. Визначає емоції та почуття, що їх вона передає, а також елементарні уявлення про інструментальні та вокальні твори, їх виконання. Впізнає окремі твори з класичної і народної спадщини (вітчизняної та світової).

2. Проявляє інтерес до різних видів музики. Може назвати прізвища окремих композиторів. Розрізняє та обґрунтовує своєрідність музичних жанрів (пісні, танцю, маршу), може їх порівняти.

А також у всебічному розвитку дитини особливу увагу треба приділити  здатності створювати музичний образ. Втілювати у співах, рухах, музикуванні характер музики. Дуже важливо коли дитина може  співвіднести власне виконання з виконанням фахівців. Творчо сприймає музичний образ, асоціює його з власними життєвими враженнями. Може дати творові цілісну характеристику. Розрізняє властивості звуку, засоби виразності (темп, висоту, динаміку).

 Діти мають слухати гарну музику, що сприяє радісному настроєві, оптимістично налаштовує, збагачує життєвими враженнями, запрошує до активних дій, закладає основи художнього смаку не лише на музичних заняттях, а й поза ними. Інструментальні п’єси та пісні у виконанні дорослих і дітей розвивають муіичні здібності. Особливого значення набуває використання  знайомих мелодій у поєднанні з новими. Бажано пропонувати дітям для прослуховування мелодії, що їх виконують  на різних інструментах. Корисно інтеґрувати прослуховування музики з читанням літературного матеріалу, розгляданням малюнків, різними іграми та розвагами. Це дуже важлива форма роботи з дітьми  зараз коли вони знаходяться разом з батьками дома. Батьки можуть просто включити дитині музику і запропонувати намалювати те, що дитина уявляє, коли чує музичний твір. Або запропонуйте дитині просто рухами показати музику, і ви дуже здивуєтесь яку фантазію мають ваші діти і наскільки вони чуттєво сприймають музику.

Рекомендовані твори для слухання музики дітям старшого дошкільного віку:

1. Труба і барабан» муз. Д.Кабалевського.

2. «Слон» муз. К. Сен-Санса.

3. «Карнавал тварин» муз. К. Сен- Санса

4. «Пташка»муз. Е .Гріга.

5. " Пори року" фортепіанний цикл П.І Чайковського.

Рекомендовані твори для слухання музики дітям середнього дошкільного віку:

1.«Подоляночка» укр. нар мелодія.

2.«Пісня лисички» з дитячої опери «Коза - дереза».

3. «Півник» А.Лядов.

4.«Не хочуть купити ведмедика» муз. В.Косенко.

5. «Купили ведмедика»  муз. В.Косенко.

Рекомендовані твори для слухання музики дітям молодшого дошкільного віку:

1. «Котик захворів» муз. В. Гречанінова.

2. «Котик видужав» муз. В. Гречанінова.

3. «Марш зайченят» муз.А. Жилінського.

4. «Колискова» муз. Р. Паулса.

5. «Курочка»муз. Н. Любарського.

Створюємо родиною

 музичні творчі казки.

Якщо Ви твердо вирішили, що ваша дитина буде займатися музикою, намагайтеся підготувати його як можна раніше, починаючи з двох років. Як відомо, слух є у кожної людини. Але, якщо його не розвивати з віком ця здібність згасає. Займатися з малюком вдома може люба матуся. Ви звертали свою увагу, як дітки, яким тільки виповнився рік люблять стуками ложкою по тарілці або по столу. Перетворіть дії дитини на цікаву гру. Гра на інструменті – це умовна мова, яку може розуміти кожна людина. Придумайте звукову казку з перекладом. Спочатку відтворіть звук, а потім поясніть, що він означає. І тоді удар по клавішам ксилофону перетвориться на падіння зірки А стук паличками по барабану – у цокіт маленьких козенят, які біжать до мами. Спробуйте розмовляти з малюком мовою музичних інструментів. Не треба розмовляти словами, просто «відповідайте» бубном або ксилофоном щось дитині, а вона хай відповідає за допомогою свого інструменту. А потім хай дитина розкаже Вам про ви розмовляли. Прийміть любу його версію. Ви дуже швидко побачите, як ваш малюк навчився слухати і чути. Хай це тільки начальне враження про можливості музики. Пізніше фантазія підкаже йому про що хотіли сказати відомі композитори своєю музикою.

Шановні батьки, прочитайте дитині казки про веселі пригоди у країні музики, щоб  через казкотерапію дитина зрозуміла, які звуки називаються високими, а які низькими, назви нот та збагатилася естетичними знаннями про цікавий світ музичного мистецтва . Ви можете створити власні цікаві музичні казки і захопити процесом творчості свою дитину. Добре, коли до процесу казкотворення залучаться найстарші члени родини: бабусі та дідусі, їхня мова, народні примовки, забавлянки нададуть процесу яскравого колориту народності та фольклору, що є одним із найважливіших основ формування національного виховання дитини дошкільного віку.

Музична казка

«Хто в оркестрі головний?»

            Одного разу перед початком репетиції сперечалися інструменти симфонічного оркестру, хто з них найголовніший.

            «Звичайно, я,  –  прокричала труба. – Адже я граю голосніше за всіх!». «Ні, я! – проспівав контрабас,  –  бо я найбільший!». «Навіщо даремно сперечатись? В мене дуже оригінальний звук, тому найголовніший інструмент, це – я!»,  –  пробурчав фагот. «Ну, ще чого не вистачало! Моє звучання більш оригінальне», сказала валторна.

            Що тут почалося! Інструменти кричали, перебивали один одного, і кожен із них намагався довести, що саме він найголовніший. Вони так довго сперечалися, поки зовсім не розладналися. А тут час репетирувати. Вийшов диригент, сказав: «Милі мої інструменти, ви зараз у такому розладженому вигляді, що грати не зможете. Краще нам репетицію відкласти на завтра. А ви поки що відпочиньте».

            Поступово вони заспокоїлися, і стало тихо. Може позасинали?.. І тільки маленька чемета, що не вступала в суперечку, бо не звикла перебивати старших, довго не могла заснути і все думала: «Так хто ж в оркестрові найголовніший?»

            Казка наводить дітей на міркування, оскільки закінчується питанням. Можливо, хтось скаже, що в оркестрі немає головних, що всі рівні і важлива їх узгодженість. Друга версія – кожний інструмент іноді може бути головним (виконувати соло). Третя – головний в оркестрі – диригент. Він організовує, підказує, кому і як грати, без нього все розвалилося б.

            Усі три варіанти правомірні, оскільки не суперечить один одному. Важливо, щоб казка спонукала дітей мислити.

Музичне виховання дитини в сім’ї

 У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатші почуття, вона більше співчуває та  переживає іншим людям. Багато дітей дуже емоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активній прояві своїх почуттів. Ті ,хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей,знає з яким натхненням вони співають, танцюють.
        Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по- різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика та наука.

       Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти, треба намагатися, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладені в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї: яка це музика,весела чи сумна, спокійна чи, навпаки, схвильована; іноді, не називаючи твір, пропонувати дитині назвати його, така робота  викликає інтерес  до слухання і розвиває творчі здібності. Розвитку вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок, оповідань, тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступні.

        Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати, яка це пісня. Таким чином, поступово дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти, у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати,слухати музику,танцювати. Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики, якомога більше схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці. Треба пам’ятати,що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

 Консультація

музичного керівника

Роль родини в музичному  вихованні дітей

Сім’я є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зростає, пізнає світ, соціалізується. Саме в родині розвиваються її почуття, закладаються моральні цінності, формується фізичне та психічне здоров'я. Мистецтво, художня культура в її найкращих зразках допомагають встановити надійні емоційні контакти між поколіннями. Спільні захоплення батьків і дітей можуть мати характер ігрової, пізнавальної чи трудової діяльності. Ефективним засобом покращення взаєморозуміння та взаємопідтримки, спрямованих на створення сприятливих умов для виховання дошкільнят, виступають спільні заходи дошкільного закладу та ро­дин вихованців, що мають на меті зміцнити сім'ю, урізноманітнити її життя, зменшити дефіцит соціальних зв'язків та спілкування дорослих з дітьми в сім'ї та поза нею. 

     Роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми й різноманітні шоу, які переглядає малеча вдома, часто-густо не несуть виховної ідеї, ба навіть завдають шкоди розумовому та психічному розвитку дитини. І навіть найдорожчі іграшки та речі не навчать її ввічливості, чуйності, працьовитості, не прищеплять здатність розуміти й цінувати прекрасне. Сьогодні почасти втрачена можливість постійного спілкування дитини зі старшими членами родини, особливо з дідом та бабусею, які здебільшого живуть окремо й не можуть виховувати онуків, розповідати їм казки, співати народних пісень.Використання музики у вихованні дитини э дуже важливим.

    Музика - це відтворення людських почуттів у їх становленні та розвитку, найтонших відтінків радості й суму, в їх зіткненнях та перетвореннях. Вона здатна на такі глибокі узагальнення емоційного життя людини, яких немає в жодному іншому виді мистецтва, й містить у собі багатющий розвивальний потенціал. Провідною її роллю є емоційний розвиток дитини. Батьки співають колискові, втішаючи своїх малюків, а ті співають їх лялькам. Водночас заспокійлива музика - це не обов'язково пісні. Матері всіх часів і народів наспівували своїм дітям найпростішу мелодію, що складається з двох звуків. Спільне з дорослим слухання музики та обговорення почуттів, які вона викликала, заохочує до обміну думками про власні емоції. Діти, знаємо, є природженими танцюристами. Якщо дати їм змогу вільно реагувати на веселу музику, вони охоче вигадуватимуть різноманітні танцювальні рухи для вияву своїх почуттів. Музика також є ефективним засобом стимулювання соціального розвитку. Так, група дітей може спільно занурюватись у музику - пісні, танці - й чудово проводити разом час, не чекаючи, коли буде змога скористатися дефіцитним обладнанням. Дошкільнята співатимуть діалогічні пісні й при цьому вправлятимуться в черговості, очікуючи звертання до себе. Існує чимало пісенних варіантів, у яких кожну дитину запитують її ім'я, і вона має співом відповісти: "Ось я..." або проспівати інші слова, додаючи до них своє ім'я. В багатьох випадках вони супроводжують свій спів активними жестами. Такі групові пісні, коли всі діти співають разом, сприяють залученню тих, хто в іншому разі залишався осторонь. Заняття музикою стимулює розвиток мовлення. Будь-яке розмовне мовлення є ритмічним, мелодійним, і малята залюбки "граються" з словами. Музика сприяє також збагаченню мовлення, запам'ятовуванню, оскільки дитина може запам'ятати фрази з пісні, складніші за природні, і згодом ужити їх у розмові. Є чимало пісень з описом та переліком різних речей, які ознайомлюють дітей з новими словами, а отже, збагачують їхній словник. Взірцем прояву творчості є складання дитиною власних пісень, коли вона використовує відомі або вигадані мелодії, щоб розповісти свої історії чи висловити особисті почуття.

    Взаємозв'язок між усіма аспектами впливу музики на дітей відбувається у різних видах і формах музичної діяльності. Емоційний відгук і розвинутий музичний слух дають змогу відгукнутися на добрі почуття і вчинки, активізують розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають фізично. На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина в перші роки життя сприймає мову людей, які її оточують. Схоплюючи в ній ритмічні елементи, малюк із загальної мішанини звуків виокремлює слова й відтак усього за кілька місяців накопичує в пам'яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, які зворушливо лепече маля. Зазначено також тісний зв'язок лепету з рухами: дитина ритмічно змахує руками, стрибає, постукує іграшкою, вигукуючи при цьому склади в руховому ритмі, але щойно рухи припиняються, вона замовкає. Уміння адекватно відтворювати різноманітні ритми сприяє правильному відтворенню ритмічного малюнка слів, їхньої складової структури, пришвидшує розвиток інших лінгвістичних здібностей, зокрема словотворення. Чуття ритму, або ритмічна здатність, у психічному розвитку дитини є новоутворенням універсального типу. З розвитком цього чуття якісно змінюються складові психіки малюка, необхідні для різних видів діяльності та поведінки загалом.

   Дошкільні роки - це час найбільшого нагромадження музичних вражень, інтенсивного розвитку музичного сприйняття. Дитина ознайомлюється зі світом музики, охоче долучається до музичної діяльності, їй цікаві заняття, пов'язані з музикою, коли вони добре організовані (співи, танці, ігри).Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкільному закладі, чимало залежить від того, як організоване виховання в родині. Саме в сім'ї, у її традиціях криються джерела музичного обдаровання дитини - вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчасного дотику до них. Важлива ціннісно-орієнтаційна єдність сім'ї, що інтерпретується як наявність стійких родинних традицій, цілісність світосприйняття, образу та стилю життя, наявність значущої спільної діяльності, соціально-культурний рівень її розвитку (спрямованість культурних інтересів батьків, структура та спільність дозвілля, рівень розвитку духовного світу дорослих, прагнення культурного вдосконалення та саморозвитку, участь батьків та інших членів родини в культурному вихованні дітей).

 Саме в сім'ї завершується процес закріплення набутого дитиною в дошкільному закладі. Це означає, що за формування дитячого художнього смаку, музичних навичок, як і за формування особистості дитини, відповідальні вихователь, музичний керівник  та особливо батьки.

Мета діяльності музичного керівника у ДНЗ:

·       Розвивати музичні здібності дітей(музикальність, музичну пам’ять, слух, уяву, відчуття ритму)

·       Сприяти розширенню уяви про навколишній світ.

·       Вчити дітей емоційно реагувати на музику.

·       Виховувати здатність сприймати, відчувати і розуміти музичний твір, розвивати творчі здібності дошкільнят.

·       Виховувати любов до мистецтва.

·       Пробуджувати творчу активність.

Основні завдання музичного керівника:

·       Навчити дітей необхідним вокально-хоровим навичкам.

·       Виразно і емоційно передавати настрій і характер пісень.

·       Навчити правильно брати дихання, інтонувати мелодію.

·       Виконувати основні музично-ритмічні рухи.

·       Ритмічно грати на музичних інструментах, імпровізувати, фантазувати.

·       Відчувати і розуміти музику.

·       Ознайомити дітей з нотною грамотою.

·       Викликати бажання рухатися під музику.

·       Заохочувати і зацікавлювати дітей до музичного мистецтва.

Музичне виховання дітей

    Музичне виховання дітей - це синкретичний творчий процес, який відповідає їхнім етико-естетичним потребам та гарантує інтенсивність емоційно-почуттєвих зусиль, збуджує прояви творчості, забезпечує поліваріантність вибору засобів ведення продуктивної діяльності. Музичне виховання не лише залучає дитину до світових культурних надбань, а й формує її ціннісне ставлення до навколишнього світу, дає змогу гармонійно розвиватися.

    Вплив музики на емоційний,творчий,психічний розвиток дитини безперечний. Музика здатна викликати у малюка шквал почуттів і переживань. Вже в перші місяці дитина прислухається до мелодійних та заколисуючих звуків колискової,жваво реагує на танцювальну музику, зупиняє погляд на музичному інструменті, що звучить.

    Музичні здібності у дітей проявляються дуже рано. Музика постійно викликає в дитини посмішку, рух, вона вся ніби перетворюється та пожвавлюється. З віком емоційний відгук дитини на музику носить більш визначений характер. Музичне виховання є органічною складовою всього навчально-виховного процесу в дитячому садку. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично-освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів.

    Я, як і багато педагогів, протягом багатьох років своєї діяльності займалась пошуком цікавих і нетрадиційних шляхів у творчій взаємодії з дітьми. Нас хвилювали питання, як зробити, щоб кожне музичне заняття було цікавим для дітей, як ненав’язливо, легко і просто розповісти їм про музику, навчити їх чути, бачити, розуміти, фантазувати, відгадувати. 

    Протягом кількох років ми ведем  поглиблену роботу за темою «Використання сучасних технологій у процесі навчання дошкільнят грі на музичних інструментах». 
    Адже, гра на музичних інструментах-це один з видів дитячої виконавської діяльності, яка надзвичайно приваблює дошкільнят. У процесі гри на музичних інструментах удосконалюються естетичне сприйняття й естетичні почуття дитини.

    Гру на музичних інструментах ми використовували:
• на музичних заняттях;
• в процесі театральної діяльності дошкільників;
• під час виступів дошкільників на святах;
• у гуртковій роботі.
Для багатьох дітей гра на дитячих музичних інструментах допомагає передати почуття, внутрішній духовний світ. Це прекрасний засіб не лише їх індивідуального розвитку, а й розвитку мислення, творчої ініціативи, свідомих відносин між дітьми. Тому в своїй роботі я приділяю велику увагу навчанню дітей грі на музичних інструментах.

Як розвивати музичні здібності дитини?