|
Консультації вчителя - дефектолога
Вчитель – дефектолог Мокра Світлана Вікторівна Освіта: Слов'янський державний педагогічний університет, 2005 рік за спеціальністю: «олігофренопедагог, вчитель допоміжної школи, логопед». Стаж роботи в ЗДО № 4: 15 років .
«З особливими дітьми треба працювати тонко, делікатно, з індивідуальним підходом». Хто такий дефектолог? Деякі батьки навіть не знають, для чого потрібен дефектолог в дитячому садку. А батькам дітей, які мають певні особливості в розвитку, довелосятісностикнутися з наукою дефектологією і познайомитися з фахівцями цієї області. Дефектологія - це наука, що поєднує в собі медицину, психологію і педагогіку. Дошкільний вчитель-дефектолог - це педагог, який займається з дітьми, які потребують корекції розумового розвитку, або з дітьми, що мають проблеми із зором, слухом. У широкому розумінні дефектологом є фахівець, який займається вивченням, навчанням, вихованням і соціалізацією дітей, що мають певні особливості в своєму розвитку. У вузькому сенсі дефектолог – це корекційний педагог. Що робить дефектолог? Дефектолог підвищує пізнавальну активність дітей і при цьому розвиває основні психічніпроцеси, такі як мислення, уява, увагу, допитливість, пам'ять, сприйняття. Діяльність дефектолога спрямована на розвиток комунікативної діяльності дітей і розвитку ігрової здібності, яка є головним видом діяльності для дітей цього віку. Вибір дисциплін, які викладає дефектолог в дитячому садку, підбираються з урахуванням особливостей кожної дитини персонально. Однакіснують і загальніобов'язкові дисципліни: - розвиток сенсорики; - навчаннягрі і ігрокорекція. Ці заняття потрібні, так як не всі діти вміють грати або їх розвиток ігрової здатності не відповідає віку; - розвиток мовлення за допомогою ознайомлення з навколишнім світом. В ході цих занять діти вчаться бачити предмети і явища, які оточують їх у житті. При цьому розширюється їх світогляд і словниковий запас, а також формується зв’язне мовлення; - розвиток елементарних математичних уявлень про кількість, простір та час; - підготовка до школи.
Звичайно, не всі діти мають потребу в послугах дефектолога. Однак дітям із затримкою психічного, психомоторного і сенсорного розвитку, абю з порушенням інтелекту, дефектолог в дитячому садку просто необхідний.
Батькам потрібно пам'ятати, що більшу частину часу дитина проводить не в дитячому садку, а в родині. Тому лишезаняття дефектолога з дитиною не дадуть такого результату, який можна отримати при тривалій і цілеспрямованій роботі спеціалістів разом з батьками. Так що, дорогі батьки, знайте, щовчитель-дефектолог може зробити дуже багато для Вашої дитини, але він не зможе замінити йому Вас в повсякденному житті. Подякою за Ваше терпіння, турботу й любов буде щасливе майбутнє та посмішка Вашої дитини! Батьківські збори Робота з батьками та дітьми
Робота з сенсорними досками
Гудзикотерапія Розвиток графічних навичок Логіко-математичний розвиток Дихальні вправи Робота над артикуляцією ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДИТИНУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 1. Слід постійно спрямовувати свої зусилля на розширення у дитини знань та уявлень про навколишній світ, учити спостерігати, порівнювати різні предмети,знаходити між ними спільне та відмінне. Для цього необхідно ознайомлювати дітей з конкретними речами,явищами, формувати уявлення про взаємини між людьми. Варто залучати дитину до праці,щоб вона на власному чуттєвому досвіді засвоювала знання про предмети домашнього вжитку, інструменти тощо. Діяльність з використанням певних предметів полегшує засвоєння їхньої назви, розширює уявлення про їхні особливості,призначення тощо. Так дитина засвоює елементарні поняття. 2. Дитину потрібно вчити розповідати за сюжетними картинками. Для цього можна використовувати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядання малюнка дорослому слід керувати сприймання дитини, привертати увагу до деталей,які важко помітити, пояснювати їхнє значення , активізувати мовлення дитини. 3. Слід учити дитину розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, розміщення їх у просторі. Засвоєння сенсорних еталонів та розуміння просторових відношень має велике значення як для інтелектуального, так і для мовленнєвого розвитку дитини. Мовлення збагачуються прийменниками, прислівниками і набуває складнішої граматичної структури. 4. Для розвитку розумових дій дитину слід учити порівнювати предмети,підводити її до розуміння,що порівнювати – це значить визначати схоже і відмінне. При порівнянні предметів слід допомагати дитині, ставлячи запитання. Скажімо, порівнюючи огірок і яблуко , можна запитати дитину: «Що це?», «Як вони називаються?», «Як вони відрізняються за кольором,формою,величиною?», «Де вони ростуть?» тощо. Дитину слід учити групувати різні предмети за спільними ознаками та називати групу узагальнюючим словом – овочі,фрукти тощо. Для цього слід використовувати серії картинок із зображенням різних тварин, птахів, дерев, квітів, овочів, фруктів, ягід, одягу, меблів, посуду тощо. 5. Дуже важливо навчити дитину цілеспрямовано планувати свою діяльність. Для цього слід вчити дитину виконувати роботу і поетапно і позначати кожен етап відповідним знаком, наприклад, певною геометричною фігурою. Коли дитина засвоїть уміння успішно виконувати роботу,користуючись знаками, вона зможе перейти до самостійного планування своєї діяльності. 6. Дбаючи про розвиток дитини, слід учити її гратися, зокрема сприяти розширенню тематики та сюжету ігор. Обов’язково слід учити дитину виконувати певні ролі,дотримуватися правил гри. Для цього необхідно частіше гратися з дитиною, беручи на себе ініціативу, як у виборі теми, так і у розгортанні сюжету та встановленні правил гри. Для цього необхідно частіше гратися з дитиною. Беручи на себе ініціативу, як у виборі теми, так і у розгортанні сюжету та встановленні правил гри. Наприклад, щоб дитина почала гратися у магазин, слід сформувати у неї уявлення про те, що роблять продавці, касири, як до них звертаються відвідувачі магазину, що вони купують. Повернувшись додому зі свіжими враженнями, можна починати гру. 7. Дуже важливо навчити дитину дотримуватись певних правил. Адже, зазвичай, у дитини недорозвинена здатність регулювати свою поведінку: втриматися від певних дій, виконувати їх у заданій послідовності чи відповідно чергувати. Тому дитину слід вправляти в іграх з правилами. Скажімо, граючись у двох , слід вчити дитину поступатися правом повторювати якусь дію, якщо зроблена помилка, терпляче очікувати, доки наступить черга продовжувати гру. Корисні для цього й рухливі ігри, які потребують уміння вчасно реагувати на певні дії чи слова. Слідкувати за діями партнерів та діяти відповідно до їхніх дій. Звичайно, усі ігри потрібно добирати, виходячи з можливостей конкретної дитини і поступово вести її від простого до складнішого. 8. Слід повсякчас приділяти увагу формуванню вольових зусиль у дитини. Адже, щоб керуватися планом, здійснюючи певну роботу, чи дотримуватись правил у грі чи поведінці, дитина має докласти певних вольових зусиль. Зважаючи на те, що за потреби докласти вольові зусилля дитина відчуває труднощі, потрібно повсякчас заохочувати її до цього, але при цьому обов’язково враховувати її нахили та інтереси.
|
