|
МИ УЧАСНИКИ VII ОБЛАСНОЇ ОНЛАЙН-ВИСТАВКИ "ОСВІТА ХАРКІВЩИНИ ХХІ СТОЛІТТЯ"VІІ обласна онлайн-виставка ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття» Тема «НУШ: створення інклюзивного освітнього простору» Номінація: «Освітній інклюзивний простір сучасного закладу освіти: кращі практики та ефективні технології»
Ізюмський дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 4 комбінованого типу Ізюмської міської ради Харківської області презентує тему досвіду: «Впровадження технології коментованого малювання у роботі з дітьми з ООП» ВІЗИТКА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ НА ТЕМУ: «ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КОМЕНТОВАНОГО МАЛЮВАННЯ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ООП»
ІНТЕРАКТИВНИЙ МЕТОДИЧНИЙ ЗАХІД – МЕТОДИЧНИЙ WORKSHOP НА ТЕМУ: «КОМЕНТОВАНЕ МАЛЮВАННЯ – ОДНА ІЗ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯКА ПІДВИЩУЄ ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ООП»
МЕТОДИЧНИЙ КЕЙС ДЛЯ ПЕДАГОГІВ Використання технології коментованого малювання у роботі з дітьми з ООП Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довколишнім середовищем і завдяки якому відбувається її соціалізація. Проблема розвитку мовлення дітей серйозно хвилює усіх, хто має відношення до дошкільної освіти- вихователів, корекційних педагогів, батьків. Зазвичай, у дошкільному закладі найпоширенішим методом мовленнєвої роботи є бесіда у формі «питання- відповідь». Діти висловлюються переважно не з власного бажання, а виконуючи вимогу вихователя. Тому педагогам не завжди вдається забезпечити необхідну мовленнєву активність та вмотивованість дітей до спілкування. А якщо дитина має проблеми мовленнєвого та емоційного розвитку, то вони є факторами, які гальмують процес її соціальної адаптації. В умовах інклюзивної освіти для створення спеціальних умов формування комунікативних навичок дошкільників з ООП педагогам передусім необхідно знати психолого-педагогічні особливості дітей різних нозологічних груп. Порушення слуху: · Труднощі у розумінні інших людей; · Глибокі порушення особистісного розвитку, неадекватність поведінки; · Повільне та утруднене формування операцій аналізу, синтезу, узагальнення; · Негативні риси особистості та поведінки ( агресивність, емоційна нестійкість, рухова розгальмованість, або навпаки, скутість); · Негативне відношення до мовлення та до спілкування в цілому. Порушення зору: · Зниження точності сприйняття; · Нечіткість, викривлення , фрагментарність зорових уявлень; · Труднощі у просторовій орієнтації; · Підвищена стомлюваність, зниження розумової та фізичної працездатності; · Низька пізнавальна активність, труднощі переробки сенсорної інформації; · Уповільнене формування різних видів діяльності; · Недостатність фонетико-фонематичного сприйняття, зниження слухомовної пам’яті; · Затримка формування рухових навичок, координації. Тяжкі порушення мовлення: · Недостатня стійкість уваги; · Зниження слухової, вербальної пам’яті та продуктивності запам’ятовування; · Недостатня спостережливість до мовних явищ; · Відставання у розвитку словесно-логічного мислення; · Недостатня сформованість мимовільності у спілкуванні та діяльності; · Гіперактивність або в’ялість, загальмованість. Порушення опорно-рухового апарата: · Уповільнення загального темпу психічного розвитку, дефіцит уваги; · Порушення координації, темпу рухів, обмеження їх об’єму, сили; · Уповільнення швидкості мисленнєвих процесів, зниження працездатності, підвищення стомлюваності; · Коливання емоційного стану; · Труднощі соціальної адаптації та спілкування з однолітками та дорослими. Затримка психічного розвитку та порушення інтелектуального розвитку: · Уповільнення темпу формування або недорозвиток пізнавальної та емоційної сфер; · Недостатність знань та уявлень про довколишній світ, низький рівень інтересу, низька пізнавальна активність; · Несформованість адекватних засобів засвоєння суспільного досвіду; · Зниження довільності діяльності та поведінки; · Несформованість потреби у спілкуванні з дорослими та однолітками; · М’язова слабкість, труднощі в переключенні з одного руху на інший, порушення зоро-рухової координації.
Як бачимо, спільним для дітей з ООП усіх нозологічних груп є комунікативна некомпетентність, яка проявляється у зниженні потреби у спілкуванні, низькій зацікавленності у взаємодії з іншими людьми, невмінні орієнтуватись у ситуації спілкування, а також у проявах негативізму в акті комунікації. Це говорить про необхідність створення спеціальних умов для формування комунікативних навичок дошкільників з ООП. Для того , щоб активізувати мовлення дитини, педагог має створити таку ситуацію, в якій вона буде прагнути висловлюватись, ділитися враженнями. Для дитини універсальним засобом передачі своїх думок, вражень, почуттів є малюнок. Малюнок для дитини не тільки зображення предмета, а і своєрідний замінник мовлення. Будь-яке порушення мовлення впливає і на психічний, і на емоційно-вольовий розвиток. В результаті продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації) зображення є в свою чергу наочною опорою для мовленнєвих вправ. Прийоми коментованого малювання були запропоновані Дж.Алланом, О.П.Гаврилушкіной, Н.В. Мікляєвой та іншими авторами. Завдяки цим прийомам малюнок є чарівним відображенням дійсності , він може ожити, почати рухатись. Дитина може сама стати персонажем картини, отримати можливість діяти в середині намальованої ситуації, відображати дії, емоції, почуття персонажів. Мета технології - розвивати комунікативні, мовленнєві, інтелектуальні , творчі здібності в процесі коментованого малювання. Завдання технології коментованого малювання: · Формування комунікативної ситуації та створення умов для включення дітей в обговорення в процесі коментованого малювання; · Розвиток аналізуючого сприйняття та вміння «зчитувати» та обігрувати зображене на малюнку; · Сприяти розвитку мислення та розумових операцій аналіза, порівняння, узагальнення та класифікації, аналогії, протиставлення в художньо-мовленнєвій діяльності. Правила коментованого малювання: · Дорослий під час «коментованого малювання» передусім транслює інформацію; · Об’єктами для малювання є дитячі враження, повсякденне життя, ігри; · Головними персонажами є конкретні діти, їх заняття, ігри; · Дорослий не намагається відразу виправляти мовлення дитини, він «перекладає» висловлювання дитини , надає йому зрозумілу усім структуру; · Педагог створює схематичні інформаційно-смислові зображення, не ставить за мету створення художнього малюнка, не промальовує деталі. Малює швидко, передає у малюнку тільки головне, суттєве; · Дітям пропонується не тільки розповідати про те, що намальовано, але і використовувати елементи драматизації, імітаційні рухи, жести. Прийоми , які використовуються у технології : · Коментування своїх дій. Педагог малює, дитина відгадує зміст малюнка, додає деталі разом з деталями розповіді, поступово залучається до процесу малювання та міняється ролями з дорослим; Наприклад: Був собі на білому світі...(Вихователь малює круг.) Що це? (Діти називають: круг, сонечко, колобок...) Ні. це не сонечко, і не колобок, і не круг, (Домальовує навколо круга вісім прямих паличок, невеличку голову.) Жив на світі ось такий ... Хто? Правильно, павучок. Одного разу він вирушив у подорож. Ішов, ішов, бачить... (Малює кілька вертикальних ліній різної довжини.) Що це? (Діти висловлюють припущення, вихователь домальовує дерева.) Першою виросла ялинка. (Малює ялинку.) Яка вона? Чи є у неї листочки? На що схожі голки? Яка ялинка взимку? Скільки ялинок у лісі? Намалюємо ще. Чим вони відрізняються? (Розміром, є більші й менші.) Скільки великих ялинок? Скільки маленьких? А ще на сонячній галявині росло одне гарне дерево. Я почну малювати ,а ви — здогадайтеся, що це за дерево. {Берізка.) Яка вона? Куди тягнуться гілочки? (Діти описують.) Що ще росте у лісі? (Кущики, гриби, квіти, травичка — діти називають, вихователь малює.) . А чим кущик відрізняється від дерева? · Малювання з групою дітей. На очах у дітей замальовується ситуація, яка відтворює побутовий, ігровий, емоційний, пізнавальний досвід дітей. У коментарях діти стають об’єктами зображення, допомагають відтворити послідовність подій, відтворюють діалоги , описують поведінку дітей; · Малювання у парах. На одному великому аркуші діти удвох малюють кожен своє за однією темою. Умова: не домовлятись заздалегідь, що це буде за малюнок. В кінці роботи обговорення роботи:-Скажи, що вийшло? - Розкажи, що ви робили спочатку, що потім?-Що відбувається на вашому малюнку? · «Входження в малюнок» . Дитині пропонується «увійти» в малюнок, розказати, що там відбувається в цей час. Цей прийом розвиває просторове мислення, формує вміння описувати уявну ситуацію, пов’язувати її зі змістом малюнка; · «Оживлення картини». Між дітьми розподіляються ролі персонажів, потім , використовуючи прийоми словесного малювання, діти передають зміст картини, коментують дії персонажів, їх думки та почуття. Цей прийом розвиває аналізуюче сприйняття та мислення, зоро-рухову координацію в умовах колективної роботи; · Доповнення зображення, створеного дорослим. Педагог демонструє незакінчений малюнок, або малює на очах у дітей. Пропонує доповнити зображення до цілого. Педагог або доповнює зображення, діючи рукою дитини, або пропонує дитині діяти самостійно; Усі прийоми коментованого малювання реалізуються на підгрупових та індивідуальних заняттях як частина заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з природою, із соціумом, на корекційно-розвиткових індивідуальних заняттях. Результати застосування технології коментованого малювання: · Створюються умови для мотивації дитячого мовлення, потреби у ньому. Дитина має знати чому і для чого вона говорить. Діти захоплюються цікавою колективною діяльністю, результати якої з'являються у них на очах. Ця ситуація спонукає їх до висловлювань. Не напружуючись і не докладаючи великих зусиль, діти легко описують предмети чи явища, виділяють їхні істотні ознаки, висловлюють свої думки, припущення; · Забезпечується головна умова спілкування- адресованість мовлення. Дитина обов’язково комусь адресує питання, спонукання, повідомлення; · Коментоване малювання допомагає не лише розвивати мовлення дошкільників, але й закріплювати знання, набуті під час роботи над іншими розділами програми. Діти вчяться малювати, повторюють назви кольорів, геометричних фігур, рахують, закріплюють знання про назви об'єктів та явищ природи тощо. При цьому розвиваються мислення, уява, фантазія; · Широко використовуються різні комунікативні засоби: образно-жестові, мімічні, вербальні, інтонаційні; · Стимулюється та підтримується мовленнєва активність кожної дитини. Діти з ООП беруть активну участь у спільній діяльності на рівні з усіма. Розповідь складають спільно усі вихованці групи або їх невелика підгрупа, тому власна участь кожної конкретної дитини менша, а отже посильна навіть для найбоязкіших. Діти є не споглядачами, а безпосередніми учасниками всіх дій, тому у них виробляється активна позиція, прагнення зробити свій внесок у загальну справу. КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ КОМЕНТОВАНОГО МАЛЮВАННЯ
Молодший дошкільний вік_конспект 1 Молодший дошкільний вік_конспект 2 Середній дошкільний вік_конспект 1 Середній дошкільний вік_конспект 2 Середній дошкільний вік_конспект 3 Старший дошкільний вік_конспект 1 Старший дошкільний вік_конспект 2
РОЗПОДІЛ ТЕМ НА РІК ЗА БЛОЧНО-ТЕМАТИЧНИМ ПРИНЦИПОМ (З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІІ КОМЕНТОВАНОГО МАЛЮВАННЯ ЯК ПІДСУМОК БЛОКУ)
РОЗПОДІЛ ТЕМ НА РІК_МОЛОДШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК РОЗПОДІЛ ТЕМ НА РІК_СЕРЕДНІЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК РОЗПОДІЛ ТЕМ НА РІК_СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК
ВІДЕО КОНТЕНТ ДЛЯ БАТЬКІВ
НАШІ ДОСЯГНЕННЯ Фестиваль «добрих практик» освітян Харківщини Жернова Н.О. – вчитель-логопед - I місце у номінації «Спеціальна та інклюзивна освіта» у 2019 році.
Жернова Н.О. – вчитель-логопед - участь у Всеукраїнському інтернет-порталі рейтингу освітніх закладів України, номінація «Кращий логопедичний кабінет ЗДО» - 2019 року – ІІІ рейтингове місце.
Діденко О.О. – вчитель-логопед - участь у педагогічному профтесті від Всеукраїнського інтернет-порталу рейтингу освітніх закладів України – І рейтингове місце.
|
