Середня група

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ІЗ ДІТЬМИ СЕРЕДНЬОЇ ГРУПИ

1.     МІЙ ДОШКІЛЬНИЙ ЗАКЛАД, МІЙ РАЙОН

(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: виховувати повагу до працівників закладу, шанобливе ставлення до їхньої роботи, гордість за свій заклад, район, у якому живе дитина, як основу патріотичного світогляду; продовжувати знайомити дітей з роботою працівників дошкільного закладу; учити звертатися до них на ім’я та по батькові, називати на «Ви»; продовжувати знайомити дітей зі старовинним побутом українців; розвивати образне мислення, діалогічне та зв’язне мовлення, пам’ять, просторову орієнтацію, загальну моторику; закріплювати вміння дітей орієнтуватися у деяких приміщеннях дошкільного закладу; вправляти дітей у розгадуванні загадок; увести в активний словник назви різних професій працівників дошкільного закладу.

Матеріал: іграшка-домовик, фотографії дітей групи, лист-запрошення на екскурсію по закладу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь. Ой, хтось у куточку шарудить! Хто ж там? Це домовичок прийшов до нас у гості. (Дістає іграшку-домовичка.)

А ви знаєте, хто такі домовики? Наші предки вірили, що в кожній хаті живуть казкові істоти — домовики. Вони допомагають людям, полегшують їм роботу, наглядають за маленькими дітьми, бережуть сімейне щастя. Для того щоб домовик не пішов з хати, не забрав щастя з собою, їм залишають у мисочці молока та здоби.

А цей домовичок живе в нашому дитсадку.

А що це він нам приніс? (Показує лист-запрошення.) Це запрошення на екскурсію по нашому дошкільному закладу. Підемо на екскурсію разом з домовиком? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Діти, а що таке дошкільний заклад? Навіщо він потрібний? Розкажіть домовичкові. (Бесіда. Діти показують свої фотографії та називають свої імена.)

Діти, а хто працює в нашій групі? Що вони роблять? (Діти називають імена та по батькові вихователів, помічника вихователя, розповідають про те, що вони роблять.)

Домовичку, це наша група, а називається вона… А зараз домовик запрошує нас оглянути весь наш заклад. (Діти йдуть по закладу, заходячи в різні приміщення. Вітаються з працівниками, знайомляться з ними.)

Перша зупинка — харчоблок

Вихователь. Діти, це харчоблок. Як тут смачно пахне! А хто ж тут працює?

На кухні, наче боровик,

Надів біленьку шапку.

Готує нам він холодник

І запікає бабку.

Смачний зготує він пиріг,

Чудову кашу манну.

Він дбає про здоров’я всіх, —

Йому подяка й шана! (Кухар.)

(За М. Познанською)

Кухар вітається з дітьми, показує 1–2 нескладних процеси. Діти дякують кухарям і йдуть далі.

Друга зупинка — медичний кабінет

Вихователь. Це медичний кабінет. Хто тут працює?

Тьотя в білому халаті

Знає, як нас лікувати.

Хтось упав, забився, може?

Тут вона нам допоможе. (Медсестра.)

Медичний працівник вітається з дітьми, оглядає їх, показує знайомі ліки: зеленку, йод тощо. Діти дякують медичним працівникам за їхню працю та йдуть далі.

Третя зупинка — зала

Вихователь. Це приміщення вам дуже добре знайоме. Розкажіть про нього. (Діти розповідають. Вихователь уточнює в дітей ім’я та по батькові музичного керівника.) Тут ми з вами трохи відпочинемо.

Фізкультхвилинка «Дитячий садок»

Діти виконують рухи відповідно до тексту.

У садочку в нас малята

Можуть стати всі на п’яти.

Разом дружно покрутитись,

Вправо, вліво нахилитись.

Знову стати, потягнутись,

Одне одному всміхнутись.

Вихователь. Ідемо далі. Наступна зупинка… Що ж це так шумить? (Діти висловлюють свої думки.) Так, це пральна машина.

А працює тут праля. Зараз ми з нею познайомимось… (Діти знайомляться з пралею, вона їм показує чисті рушнички, постільну білизну тощо.)

Діти, подивіться у вікно. Хто це там прибирає наш двір?

Рано-вранці для діток

Розчищає він пісок.

Щоб було безпечно гратись,

Має він сміття прибрати. (Двірник.)

Так, це двірник. Звуть його… (називає ім’я та по батькові двірника). Він дуже старається, щоб на нашому подвір’ї було завжди чисто і красиво.

А тепер зайдемо в гості до нашого завідувача. Привітайтеся з ним (нею). Як його (її) звуть? Що він (вона) робить у закладі? (Коротка бесіда з завідувачем.)

Вихователь читає вірш про дитсадок.

Дитсадок — веселий дім,

Тут робота є усім.

Тут майструють,

Тут будують,

Лисові хвоста малюють,

З пластиліну ліплять вовка.

Швидко шиють нитка й голка,

А тому батьки і мами,

І сестрички із братами,

І бабусі, й дідусі —

Дитсадочок люблять всі.

(П. Король)

Вихователь. Роздивилися наш дитсадок? Тож повертаймося до нашої групи. Дякуємо тобі, домовичку, що запросив нас

на екскурсію. Ми теж хочемо тобі дещо розповісти… Малята, домовик не виходить із будівлі дитсадка і не знає нічого про наш район. Розкажіть йому!

• Як називається вулиця, на якій розташований наш дошкільний заклад?

• Як називаються вулиці, на яких розташовані ваші домівки?

• Які цікаві місця є поблизу нашого закладу?

• Де ви любите гуляти з вашими мамами, друзями?

Діти відповідають на запитання. Пропонують домовикові ще завітати до них у гості.

Підсумки заняття.

2. МІСТО, В ЯКОМУ Я ЖИВУ (ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ,

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей із рідним містом, його визначними місцями, ознайомити дітей з історією міста і походженням його назви; виховувати інтерес до рідного міста, гордість за нього як основу формування патріотичного світогляду; учити дітей розповідати простимреченнями; розширити уявлення про міський транспорт; розвивати образну пам’ять, наочно-образне мислення; формувати правила ввічливої поведінки в транспорті; увести в активний словник назви видатних місць, видів транспорту; узагальнювальне слово транспорт.

Обладнання: світлини з визначними місцями міста, кашкет машиніста, картинка з зображенням метро.

Попередня робота: кілька дітей із допомогою вихователя готують короткі розпо- віді про місто.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь. Діти, сьогодні я хочу запросити вас у дуже цікаву подорож нашим містом. Як називається наше місто? (Відповіді дітей.) А ви знаєте, чому він так називається? (За можливості вихователь розповідає дітям про походження назви рідного міста (якщо це походження досить ясне).)

Походження назв деяких міст України

Вінниця — цим словом в українській мові раніше називали завод, де переробляли виноград.

Дніпропетровськ — походить від назви річки Дніпро, на якій розташоване місто.

Євпаторія — походить від грецького слова євпатор — благородний.

Житомир — за легендою, так звали засновника міста.

Запоріжжя — назва походить від словосполучення за порогами. Вище від міста, біля знаменитих дніпровських порогів на острові Хортиця, була розташована Запорозька Січ — центр українського козацтва. Річкові пороги — це кам’янисті підвищення на дні річки, що перепиняють її течію.

Івано-Франківськ — місто назване на честь великого українського поета Івана Франка.

Київ — вважається, що назва походить від імені його засновника Кия. За одними легендами Кий був перевізникам через Дніпро, за іншими — князем.

Кривий Ріг — у цій назві слово ріг означає не ріг тварини, а яр або мис.

Луганськ — назване від річки Лугань, на якій воно розташоване.

Луцьк — походить від слова лука — ≪вигин річки, річкова затока≫.

Львів — походить від імені Лев (чий? — Львів). Так звали князя, який побудував міські мури.

Маріуполь — походить від імені Марія і грецького слова поліс — ≪місто≫.

Мукачево — існує кілька легенд про походження назви:

1. Походить від угорського слова мунко, що означає ≪робота≫.

2. Від слова мука. За легендою, в сиву давнину в цій місцевості правив жорстокий князь. Він наказав місцевим жителям насипати високу гору і на ній збудувати замок. Люди носили на собі землю й каміння, працювали без відпочинку. З того часу місце, де народ працював у муках, почали називати Мукачево, замок — Мукачівським, а гору – Замковою.

3. За переказами неподалік на річці стояв водяний млин, де перемелювали зерно, тому назву міста пов’язують також зі словом мука (борошно).

4. Походить від чоловічого імені Мукач.

Миколаїв — місто було центром суднобудування на Чорному морі. Назва походить від назви корабля ≪Святий Миколай≫, який був першим спущений на воду.

Нікополь — від імені грецької богині перемоги Ніки і грецького слова поліс.

Одеса — назване на честь давньогрецького міста Одесос.

Полтава — можливо, назва міста Полтави походить від назви річечки Лтава, правої притоки Ворскли.

Прилуки — розташоване біля луки (лука — вигин ріки).

Рівне — можливо, назва походить від слова рів, або назване так через рівнинну місцевість, на якій розташовано місто.

Севастополь — від грецьких слів себастос — ≪величний, царський≫ і поліс — ≪місто≫.

Суми — про походження назви цього міста існує кілька легенд. Одна з них розповідає, що якось козаки переправлялись через річку Псьол і впустили у воду сумки із золотом. Частина козаків залишилась на березі річки й тривалий час намагалась дістати золото з річкового дна. Діставши частину скарбу, козаки заснували на ті гроші місто, яке назвали Суми. Тому в центрі міста стоїть пам’ятник сумці із золотом — ≪засновниці≫ міста. Але найімовірніше, що ця назва походить від назви річки, адже Суми було засновано на правому березі Псла, саме там, де в Псьол вливалась річка Сума, яка, у свою чергу, приймала тут у себе річку Сумку.

Тернопіль — можливо, походить від терен і поле, тобто означає ≪степ, який заріс терном≫.

Трускавець — назва походить від назви річки Трускава, на якій розташоване місто.

Ужгород — в основі лежить назва річки Уж і слово город — ≪укріплене місце≫.

Харків — більшість істориків вважають, що місто отримало назву від річки Харків. Можливо, це вона походить від слова з давньої іноземної мови харкобе, що означає ≪мілководна річка≫. Існує також легенда, що місто названо від імені одного з перших поселенців — козака Харитона, або Харька.

Херсон — назване на честь давнього міста Херсонес.

Хмельницький. Спочатку місто називалося Плоскирів. Вважають, що ця назва утворилася від назв двох річок — Плоска і Рів.

Пізніше місто отримало назву Проскурів, яка пов’язана зі словом проскура. Так називається хлібець, який використовують під час обрядів у церкві. Сучасна назва міста — на честь Богдана Хмельницького, гетьмана України, керівника визвольної боротьби українського народу.

Черкаси — це місто виникло як поселення козаків, яких ще називали черкаси, або черкеси.

Чернігів — легенди пов’язують походження назви міста з іменем князя Чорного бо княгині Чорної. Припускають також, що назва походить від імені Черніг.

Чернівці — в основі назви лежить ім’я Чорний із частинкою -івці, що означає мешканців певного міста. Припускають, що назва міста походить від велелюдного міста-фортеці, що мало назву Чернь або ≪чорне місто≫, збудованого на лівому березі річки Прут.

Можливо, ця назва походила від чорних дубових, перекладених чорноземом, стін фортеці.

Ялта — назва походить від давньогрецького слова ялос — ≪берег≫.

Вихователь. Ви готові до подорожі нашим чудовим містом? (Відповіді дітей.) А на чому ми можемо вирушити в подорож? (Діти називають можливі варіанти міського транспорту.) Я загадаю загадку, а ви відгадаєте, яким транспортом ми скористаємося першим.

Під землею, в глибині —

Стукіт, грюкіт і вогні.

Швидко їдуть поїзди —

Той туди, а той сюди —

У підземних коридорах.

Ми на місці будем скоро! (Метро.)

Вихователь. Правильно. А ось і метро. Спускаємось на рухомих сходах — ескалаторі — до поїзда. Заходимо в поїзд. Ми всі його пасажири, а машиністом сьогодні буде Сашко. Вирушаємо! Ось і перша зупинка. А що це за зупинка — треба відгадати.

Дитина. Сюди потрапляють люди, які щойно приїхали до нашого міста. Звідси можна поїхати на поїзді, автобусі, маршрутці.

Це обличчя нашого міста. (Вокзал.)

Вихователь демонструє слайд-ілюстрацію з зображенням міського вокзалу.

Вихователь. Щоби продовжити нашу подорож, ми маємо пересісти на інший транспорт. Що це за транспорт? Відгадайте загадку.

Гляньте: просто серед міста

Цей вагон по рейках їздить.

Дзеленчить: ≪Давай сідай!

Не чекатиме… (трамвай)≫.

Тож заходьте у вагон трамвая. Скажіть, а кому треба поступатися місцем у транспорті? (Відповіді дітей.)

Ось ми і приїхали. Наступна зупинка і наступне завдання.

Пропоную вам пограти у гру ≪Розрізні картинки≫. Зберіть дуже красиве визначне місце нашого міста.

Розвивальна гра «Розрізні картинки»

Діти отримують картинки із зображенням відомої міської пам’ятки, розрізані на 5–6 частин. Працюючи у групах, малята мають зібрати картинки.

Вихователь. Тепер поїдемо далі. Відгадайте наступний транспорт.

На трамвай він схожий трохи,

Бо обидва мають роги.

Тільки рейок він не просить —

По асфальту їде просто. (Тролейбус.)

Так, ось і тролейбус. (Показує ілюстрацію-слайд із зображенням тролейбуса.) Про наступну зупинку нам розповість Оленка.

Дитина. Це найбільша площа нашого міста. На ній проходить багато свят: День міста, День Незалежності. Перед Новим роком тут ставлять красиву ялинку. (Діти називають центральну площу міста. Вихователь показує відповідну ілюстрацію.)

Вихователь. На цій зупинці ми пересідаємо на ще один вид транспорту. На який? Відгадайте!

Яскрава їде хатка

По місту на колесах,

Дорослі і малятка

У хатці їдуть весело.

Ця хатка має номер

І має свій маршрут.

У гості чи додому

Тебе в ній підвезуть. (Автобус.)

Знаєте, куди ми приїхали автобусом? Це місце люблять усі діти, тут багато атракціонів і веселощів. Здогадалися? Це наш центральний парк розваг. Ви бували в ньому? Ви там бачили? На чому каталися? Хто вас туди возив? (Бесіда про парк розваг.)

Подорож містом була дуже цікавою, та нам уже час повертатися до дитсадка. На якому транспорті ми подорожували? Де побували? Чи подобається вам наше рідне місто? Чому ми можемо ним пишатися?

Бесіда про заняття і рідне місто.

Підсумки заняття.

3. МОЯ УКРАЇНА (ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ, ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: формувати патріотичні почуття на основі бесіди про рідну країну; продовжувати знайомити дітей із державними символами України, її розташуванням на мапі, з державними кордонами; учити знаходити на мапі Україну та її столицю; розвивати мислення, пам’ять, увагу, мовлення; вправляти у слуханні та розумінні віршованого тексту; розширити словниковий запас дітей відповідно за темою, уявлення дітей про рідну країну, її велич і красу; ознайомити дітей із глобусом, із мапою України; виховувати інтерес до своєї країни, почуття гордості за неї; увести в активний словник дітей слова за темою.

Обладнання: глобус, мапа України, зображення Державного Герба та Прапора, пазл «Український прапор», маленький прапорець державних кольорів, синій маркер, мультимедійне обладнання, слайди «Моя Батьківщина — Україна», слайд із зображенням барвінку.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на стільчиках.

Вихователь. Мої любі малята, я хочу вам загадати загадку про дуже гарну квітку, яка росте в Україні.

Лист зелений і міцний,

Сніг для нього не страшний.

А коли весну стрічає,

Сині очі розкриває. (Барвінок.)

Так, це барвінок. Подивіться, який він гарний. Барвінок — один із символів українського народу.

Діти, скажіть, а що таке Україна? (Протягом бесіди вихователь підводить дітей до висновку, що Україна — це держава, країна, у якій вони живуть.) Україна — це наша Батьківщина, і ми маємо знати її кордони, державні символи, історію та побут українського народу. Послухайте вірш І. Січовика ≪Рідний край≫.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

Про що цей вірш? (Відповіді дітей.) Так, цей вірш про нашу Батьківщину — Україну.

Україна — велика й незалежна держава. На її території височіють гори, зростають могутні ліси, шумлять води морів та річок, зеленіє трава на луках. В Україні багато великих міст, малих містечок та селищ. Подивіться на мапу і обведіть на ній кордони України. (Кілька дітей по черзі обводять кордони країни маркером.) А як називається найголовніше місто України, столиця нашої Батьківщини? (Відповіді дітей.)

Подивіться на глобус. Глобус — це маленьке зображення нашої планети Земля. Зараз ми знайдемо на глобусі нашу країну та її столицю — місто Київ. Київ — дуже велике місто. У народі кажуть: ≪Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить≫. Як ви розумієте це прислів’я? (Бесіда за прислів’ям.)

Діти разом із вихователем підходять до глобуса, знаходять Україну та позначають Київ прапорцем. Вихователь читає вірш про Київ.

Наша столиця

Чудовий день. Ясна пора.

Легенький вітерець повіяв.

На кручах сивого Дніпра

Стоїть столиця наша — Київ.

Летить у небі голуб-птах,

Над ним хмарки, немов пір’їни,

Тріпоче синьо — жовтий стяг,

Як вільне серце України.

(А. Камінчук)

Вихователь. Кожна країна у світі має столицю, державні символи, традиції, історію. У кожної країни є люди, які її прославили. Діти, які державні символи ви знаєте? (Відповіді дітей.

Вихователь показує прапор чи ілюстрацію з його зображенням.)

Якого кольору наш прапор? А ви знаєте, що означають ці кольори? (Відповіді дітей.) Поєднання на прапорі жовтої й блакитної смужок символізує жовті лани під ясним небом. (Вихователь зачитує вірш про український прапор.)

Прапор

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

(О. Олесь)

А ще у нашої держави є герб. Подивіться на нього. (Вихователь показує зображення Герба України і читає вірш.).

Наш герб

Наш герб — тризуб.

У ньому сила

Отця небесного і Сина…

Тризуб — немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній, новій.

(За В. Пароновою)

Вихователь показує презентацію з 5–6 слайдів, коментуючи її:

1) Прапор та Герб України;

2) природні багатства країни;

3) українці в національних костюмах;

4) Хрещатик;

5) майдан Незалежності.

Підсумки заняття.       

4. НАРОДНІ МАЙСТРИ (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: виховувати інтерес та повагу до народної творчості, патріотичні почуття на основі знайомства з народним мистецтвом рідної країни; продовжувати знайомити дітей із народними промислами українського народу; викликати бажання наслідувати майстрів; розвивати мислення, мовлення, увагу, уяву, творчість, дрібну моторику рук, самостійність, фантазію, відчуття ритму, кольоросприйняття; стимулювати інтерес до декоративного малювання, заохочувати дітей до створення робіт за мотивами народних промислів; продовжувати вчити дітей малювати рослинні орнаменти, складаючи ритмічний візерунок, створювати декоративний розпис із натури; вправляти дітей у читанні віршів напам’ять; активізувати словник дітей за темою, ввести в активний словник слова Опішня, кераміка, орнамент, гончар.

Обладнання: зразки опішнянської кераміки, затоновані паперові тарілки, гуаш, пензлики, вода, серветки; картинка — гончар за роботою.

Попередня робота: ліплення посуду, тонування форми — тарілочки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь звертає увагу дітей на виставку опішнянської кераміки.

Вихователь. Усі ці зразки посуду зроблені у Опішні. Опішня — це старовинне козацьке містечко на Полтавщині. З давніх часів тут жили майстри, які робили з глини різний посуд, іграшки, а потім розписували його у своїй неповторній манері. Українські гончарі виробляли різноманітний посуд для приготування, зберігання й подавання до столу всіляких страв: горщики, миски, глечики, макітри, барильця. Робили вони й декоративний посуд — такий, що використовують не для куховарства, а для прикрашання оселі. Виготовляли також дитячі іграшки.

Спочатку гончар готував глину, перемішуючи її з водою. Потім глину збивали спеціальним молотом, через день чи два її місили руками або ногами. Після виготовлення виробу його ставили підсихати, потім розписували й наносили захисний шар, щоб фарба не потріскалась, а виріб блищав. Потім ще випалювали у спеціальній пічці — горні.

Що вам найбільше подобається на виставці? Чому? (Відповіді дітей.)

Пропоную вам сьогодні стати справжніми майстрами і розписати тарілочки, які ми з вами приготували. Та спочатку пограємося з пальчиками.

Пальчикова гімнастика «Ми — гончарі»

Діти виконують рухи відповідно до тексту.

Гончарями щоб нам стати,

Треба пальці розім’яти.

Спершу глину треба м’яти,

Потім стовпчики скачати.

Далі кришку додамо,

Ще і ніжки зліпимо.

Вихователь показує та пояснює прийоми роботи. Звертає увагу на ритмічність повторення елементів візерунка, кольори, які використовують майстри.

Самостійна робота дітей під музичний супровід. За потреби вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.

Вихователь. Поки наші тарілочки підсихають, послухайте віршик про чарівну тарілочку.

Котилася тарілочка

По крутій горі,

Забавляла любих діток

У моїм дворі.

Нам тієї тарілочки

Чому не любить —

Хорошая, золотая

І як жар горить.

Прийшла баба — сама чорна

І чорний жупан, —

Заховала тарілочку

У синій туман.

(Л. Глібов)

Про яку золоту тарілочку розповідається у вірші? (Про сонце.)

А що це за баба в чорному жупані? (Це ніч.)

Які гарні тарілочки вийшли, наче у справжніх майстрів. Скажіть, яка тарілочка найбільше схожа на зразок? А яка найохайніша? На якій тарілочці весь візерунок намальований правильно?

(Відповіді дітей.)

Організація виставки дитячих робіт.

Підсумки заняття.

5. РІЗДВО ЙДЕ, РАДІСТЬ НЕСЕ! (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з народними святами; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про народні календарні свята і традиції, цікавість до народних календарних свят; художній смак, самостійність, ініціативність; продовжувати розвивати в дітей дрібну моторику рук, загальну моторику, діалогічне мовлення, образне мислення, образну уяву, відчуття форми та ритму, емоційну чутливість, сенсорні уявлення, творчість; спонукати дітей до створення вітальної листівки своїми руками; розширити знання дітей про поширений спосіб привітання — листівку; вправляти дітей у читанні напам’ять малих форм фольклору (щедрівки); продовжувати вчити розрізати квадрати по діагоналі, щоб отримати два трикутники, створювати сюжетну композицію технікою колажу; підтримувати прагнення самостійно комбінувати знайомі прийоми декорування різдвяної листівки (ялинка, дзвоник, фігурка ангела); активізувати у словнику дітей слова та словосполучення Різдво, вітальна листівка, дзвоник, ангел, ялинка, квадрат, трикутник.

            Обладнання: прикрашена ялинка, аркуш цупкого паперу формату А5 світлих кольорів, готові елементи (ангел, дзвоник, бантики, різдвяна зірка), квадрати зеленого кольору (для розрізання), кольорові серветки, клей, ножиці, пензлики, серветки для наклеювання; ілюстрація — сім’я за різдвяним столом.

Попередня робота: розгляд новорічних та різдвяних листівок, розучування та розігрування різдвяних колядок, щедрівок, вивчення тематичних віршів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять на килимі.

Вихователь. Вихователь. Діти, скажіть, яке свято скоро настане? (Різдво.) Це одне з найбільших християнських свят. А чи знаєте, якій події воно присвячене? (Народження Ісуса Христа у Віфлеємі.) В Україні існують давні традиції та звичаї, яких дотримуються на Різдво. У вечір перед Різдвом, який називають

Святвечором, родина збирається за святковим столом. (Вихователь показує ілюстрацію — сім’я за різдвяним столом.) Вечерю можна розпочинати тільки тоді, коли на небі зійде найперша зірка. На стіл накривають 12 страв. Головна різдвяна страва — кутя.

Існує давній звичай заносити в хату на Різдво дідуха — сніп пшениці або жита, який зв’язували ще наприкінці жнив. А що стоїть в оселі на Різдво в наш час? (Ялинка.)

Після вечері діти йдуть колядувати: заходять до сусідів і співають їм різдяних пісень — колядок. Ви теж знаєте колядки. Хто хоче розповісти?

1-ша дитина

Я маленький пастушок,

Загорнувся в кожушок,

На скрипочці граю,

Вас усіх вітаю.

А ви, люди, чуйте,

Коляду готуйте —

Яблучка, горішки

Дітям на потішки.

2-га дитина

Коляду для вас співаю,

Дай вам, Боже, урожаю,

Щедрих нив, садів квітучих,

Зірку в небі на Святвечір

Для дорослих и малечі.

Коляда моя лунає,

Увесь світ з Різдвом вітає.

Вихователь читає вірш про Різдво і проводить бесіду за ним. Святвечір

На столі — свята вечеря.

Вся родина — за столом.

Відчиняє ангел двері

Позолоченим крилом.

Благу вість нам сповіщає

Про народження Христа.

В хаті свято розцвітає,

Гріє душу доброта.

Пахне сіном і кутею.

Сяє зірка. Сніг скрипить.

І колядка над землею

З білим ангелом летить.

• Про яке свято цей віршик?

• Де зібралася родина? Що стоїть на столі?

• Чому в хаті пахне сіном?

Вихователь. А ви вже готові привітати ваших близьких із Різдвом? Як можна це зробити? (Обговорення.) Можна подарувати близьким різдвяні листівки. Щоб вашим мамам і татам було ще приємніше отримати такі подарунки, пропоную виготовити різдвяні листівки своїми руками. Згодні? (Відповіді дітей.) Щоб краще уявити це свято, послухайте колядку ≪Коляд, коляд, колядниця≫. (Колядку декламують кілька дітей.)

Скажіть, що ми святкуємо на Різдво? Чи подобається вам це свято? Чому? (Обговорення.)

А зараз ми зігріємо наші пальчики і будемо робити різдвяну листівку.

Пальчикова гімнастика «Ялинка»

Перед нами ялиночка

У голках та сніжиночках.

(Пальці рук переплетені, із великих пальців — верхівка ялинки.)

І білочки та зайченята

(Руки зображують зайчиків: кулачки стиснуті, вказівні та середні

пальці виставлені.)

Круг неї будуть танцювати. (Кругові рухи кистями.)

Вихователь. Подивіться, яку різдвяну листівку я приготувала (показує зразок). Вам подобається? Хочете, я і вас навчу, як зробити таку гарну листівку? (Відповіді дітей.) Тоді займайте ваші місця і слухайте мене уважно. Які елементи малюнка я для вас приготувала? А що треба вирізати? (Відповіді дітей.) Розрізати квадрат на трикутники ви вже вмієте, я вам лише нагадаю… (Вихователь проводить частковий показ та пояснення прийомів роботи.) Далі з різних елементів я складаю композицію, прикрашаю ялинку зіркою, а з кольорових серветок зроблю прикраси… (пояснення супроводжується частковим показом прийомів роботи).

А тепер ви зробіть для ваших рідних гарні вітальні листівки.

Не поспішайте, працюйте старанно. (Самостійна робота дітей під супровід різдвяних колядок. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

Які гарні різдвяні листівки у вас вийшли — неначе різдвяні дзвоники вже дзвенять. Думаю, ваші близькі будуть дуже раді, коли ви їх привітаєте такою гарною листівкою.

Діти співають колядку на вибір вихователя.

Підсумки заняття.

6. МАТУСИН РУШНИЧОК (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: знайомити дітей із народним оберегом — рушником, його значенням у народних святах та обрядах; виховувати інтерес до народного декоративно-прикладного мистецтва, патріотичні почуття через знайомство з народним оберегом — рушником, увічливість; розвивати в дітей дрібну моторику рук, діалогічне мовлення, образне мислення, відчуття форми та кольору, ритму, сенсорні здібності, окомір; учити дітей малювати візерунки на рушничку (папері прямокутної форми), сполучати у візерунках елементи, різні за кольором (синій, червоний) і формою (крапки, круги, лінії прямі та хвилясті); слухати та розуміти віршований текст; показати залежність візерунка від об’єкта декору (малювання по краях); активізувати у словнику слова рушничок, візерунок, синій, червоний, доля, оберіг, прямокутник.

Обладнання: український рушник, лялька в національному одязі, 2–3 зразки розмальованих рушників, гуаш червоного й синього кольорів, пензлики (вузький і широкий), ватні палички, склянки з водою, серветки.

Попередня робота: розгляд українських рушників, обговорення візерунків, особливостей поєднання кольорів у них.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на килимі.

Вихователь. Малята, до нас у гості завітала лялька Оксана.

Привітайтеся з нею… Що це вона нам принесла? (Рушник.) Для чого потрібні рушники? (Відповіді дітей.) Подивіться, який він гарний… (Діти разом з вихователем розглядають візерунок, кольори, форми.) Послухайте віршик про рушник.

Рано матуся рушник вишивала,

Долю щасливу діткам бажала.

У листя зелене, яскраві квітки

Для доні малої сплітала нитки.

Півника, що кукурікає з тину,

Вишила мама для любого сина.

Шила матуся рушник-оберіг,

Щоб діточок у житті він беріг.

Хто вишивав рушничок? Для кого? Що таке оберіг? (Відповіді дітей.) Українські жінки й дівчата вишивають рушники вже дуже-дуже давно. Вишивають їх на щастя, на долю, на добро. Візерунки на рушниках незвичайні: кожна частинка має своє значення. Квітка — побажання дочці бути гарною, ромб із крапкою посередині — на добробут, голуб — побажання любові. І колір ниток добирали старанно: червоний — щоб поруч із дитиною завжди було щастя, зелений — щоб навколо були добрі люди, коричневий — щоб усі дороги в житті тяглися під чистим небом і ясним сонцем. Вішали рушники над вікнами, над дверима, щоб нічого поганого не ввійшло до хати. Рушники дарували на весілля; у рушник загортали немовля, коли воно щойно з’являлося на світ.

≪Хай стелиться вам доля рушниками!≫ — кажуть у народі, коли

зичать людині щастя.

А лялька Оксана принесла нам ось такі рушнички (показує паперові основи рушничків) і поросить вас розмалювати ці рушнички для її подруг-ляльок. Допоможемо Оксані — розмалюємо рушнички, як справжні українські майстри? (Відповіді дітей.) Тоді ми зараз трохи відпочинемо, і я вам нагадаю, як можна прикрасити рушнички-обереги.

Пальчикова гімнастика «Буду, буду малювати»

Буду, буду малювати, (Пальцями легенько постукують по столу або колінах.)

Рушнички щоб прикрашати.

В руки пензлика візьму я,

Гарну квітку намалюю. (Малювання в повітрі уявним пензликом квітки.)

Потім лінії хвилясті, (Малювання в повітрі хвилястих ліній.)

Сині-сині й червонясті.

Гарний буде рушничок (Імітують вишивання рушничка.)

Для наших подружок-ляльок.

Вихователь. А зараз подивіться і скажіть, яку геометричну фігуру нагадує рушник? (Прямокутник.) А де розташований візерунок? (По краях.) Візерунок ліворуч і праворуч однаковий чи різний? (Однаковий.) (Вихователь показує та пояснює прийоми роботи. Звертає увагу на те, що пензлики різної товщини, тому й елементи вийдуть різними; пропонує намалювати крапочки ватними паличками тощо.)

А тепер і ви, як справжні українські майстри, розмалюєте рушнички для наших ляльок. (Самостійна робота дітей під тематичний музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи.)

Які гарні рушники у вас вийшли! Ляльки будуть дуже задоволені. Ви — справжні українські майстри! У кого вийшов веселий рушничок? А в кого — сумний? А що вам сьогодні найбільше сподобалося на занятті? (Відповіді дітей.)

Прощання з лялькою. Підсумки заняття.

7. ВИШИВАНКА (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: знайомити дітей із народним оберегом — вишиванкою, її значенням для українців; закріплювати знання дітей про український національний одяг; виховувати інтерес до народної творчості, патріотичні почуття через формування поваги до народних традицій; розвивати в дітей дрібну моторику рук, діалогічне мовлення, образне мислення; відчуття форми та кольору, ритму, окомір; учити дітей малювати візерунки на сорочці (паперові форми), поєднуючи елементи, різні за кольором (синій, червоний) і формою (крапки, круги, лінії прямі та хвилясті); слухати та розуміти

віршований текст; показати залежність візерунка від об’єкта декору (малювання на рукавах, біля комірця); активізувати в словнику слова сорочка, вишиванка, візерунок, синій, червоний, доля, оберіг, ненька, назви українського національного одягу.

Матеріал: сорочки-вишиванки чоловіча й жіноча (справжні або картинки), паперові форми сорочки, лялька в національному одязі, 2–3 зразки розмальованих вишиванок, гуаш червоного та синього кольорів, пензлики (вузький та широкий), ватні палички, склянки з водою, серветки.

Попередня робота: розгляд українських вишиванок, обговорення візерунків, їхніх колірних особливостей.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять півколом на килимі.

Вихователь. До нас знову завітала лялька Оксана. Привітаймося з нею… А подивіться, яке в неї гарний незвичне вбрання!

У що вона вдягнена? (Діти відповідають. Вихователь за необхідності уточнює їхні відповіді.) Лялька вдягнена в український національний одяг.

Діти, послухайте вірш української поетеси Варвари Гринько ≪Вишиванка≫.

Вишиваю вишиваночку

Я для братика Іваночка.

Вишиваночка у вишеньках,

Ягідками рясно вишита.

Вся в мережках вишиваночка —

Подарунок для Іваночка.

Діти, про що цей вірш? (Відповіді дітей.) Одним із найкрасивіших елементів українського одягу є сорочка-вишиванка. Вишиванки носять і чоловіки, і жінки. На цих сорочках вишивали нитками гарні візерунки — біля коміра, на рукавах. Орнамент на вишиванках може складатися з геометричних або рослинних елементів, тобто на них можуть бути вишиті просто фігури (ромби, смужки) або ж квіти, листя.

Коли приходила зима, вечорами, при світі свічок, жінки й дівчата співали пісні та вишивали сорочки собі, своїм дітям, чоловікам, щоб берегла їх доля від хвороб та нещасть.

Вишиванку вишиваю

Та долі промовляю:

Бережи мою донечку,

Щоб щаслива була долечка.

Щоб здоровою була,

Щоб краса її цвіла.

Як сорочку одягала,

Свою неньку щоб згадала.

Хто співає цю пісню? Для кого вишивається сорочка? Чого ненька бажала для своєї доні? (Обговорення з дітьми.)

Зробимо вишиванки для наших ляльок? Для цього я вам підготувала ось такі паперові сорочки, а ви можете намалювати на них вишивку. (Розгляд зразків та частковий показ прийомів роботи.)

Пальчикова гімнастика «Вишивальники»

Починаєм вишивати — (Стискання і розтискання кулачків.)

Вишиванку прикрашати. (Рухи, що імітують шиття.)

Гарні квіти і листочки — (Квіти — пальці на долоньках розставлені, листочки — складені разом.)

Це прикраси для сорочки. (Плескання в долоні.)

Самосійна робота дітей під музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи. Після завершення роботи діти з вихователем організовують виставку

вишиванок.

Вихователь. Сьогодні, коли прийдете додому, запитайте у мами, бабусі, чи є у вашій сім’ї вишиті сорочки, рушники. Попросіть про них розповісти.

Підсумки заняття.

8. ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ — ДИВО З ДИВ…

(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з мистецтвом мініатюри на яйці; розширити знання дітей про походження великодніх обрядів і традицій; виховувати інтерес до народної творчості, української культури, патріотичні почуття на основі бесіди про українські народні традиції святкування

Великодня; розвивати пам’ять, мислення, увагу, уяву, мовлення, зоровий аналізатор, дрібну моторику рук, відчуття кольору, композиції; прищеплювати охайність і працелюбність; дати можливість дітям відчути себе народним майстрами; учити малювати на об’ємній формі традиційні елементи й орнаменти; удосконалювати техніку малювання пензликом; активізувати та збагатити словник дітей за темою (писанки, розпис, орнамент, звичай, Великдень).

Обладнання: збільшуване скло, дерев’яні писанки, гуаш, пензлики, склянки з водою, серветки, палітра, зразки візерунків на аркуші, різнокольорові основи (вирізані овали); музичний супровід.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти сидять на килимі.

Вихователь. Діти, на яке свято ми зараз чекаємо? Чи подобається вам це свято? Чому? (Відповіді дітей.) На Великдень люди дарують одне одному подарунки — фарбовані, розписані яйця.

Розписані та фарбовані яйця — це символ пробудження землі, символ Великодня. Виготовляти їх — дуже давній звичай.

Розписували яйця майстри. Найчастіше на писанках зображували сонце, зірки, квіти. Фарби для розпису робили з коренів та кори дерев. Із часом яйця стали прикрашати гарним орнаментом. Розписані яйця називають писанками, а фарбовані (без візерунка) — крашанками.

Візьміть збільшувальне скло і роздивіться візерунки на писанках (Діти розглядають візерунки, вихователь просить назвати, що вони бачать, на що схожі візерунки, які кольори використовували майстри.)

Діти, які елементи розпису ви бачите на зразках? А які кольори використали майстри для розписування яєць? (Відповіді дітей.)

Діти на Великдень граються з писанками та крашанками. Наприклад, дві дитини вдаряють крашанки одна об одну і перемагає той, чиє яйце не розбилося. А я пропоную вам пограти в українську народну гру ≪Чия писанка далі?≫.

Рухлива народна гра «Чия писанка далі?»

Діти стають по 4–6 у шеренгу та за сигналом ведучого обережно котять дерев’яні писанки по підлозі. Чия писанка закотиться далі, той і переміг.

Вихователь. А зараз заплющте очі й уявіть, що ми потрапили до передсвяткової майстерні й перетворилися на майстрів — на тих самих, які так гарно розписували великодні яйця.

Розплющте очі, подивіться: у майстерні вже все готово для того, щоб узятися до розпису великодніх яєць. Що нам необхідно для роботи? (Відповіді дітей.) Та спочатку, як справжні майстри, ми розімнемо наші пальці.

Пальчикова гімнастика «Писанки» (за В. Таран)

В хаті на осонні

(Стискають і розтискають кулачки.)

Сяду на ослоні.

Сяду я скраєчку —

(Долонька потирає долоньку.)

Розпишу яєчко.

Нумо, пензлик, потанцюй,

(Пальці в пучці, малювання в повітрі.)

Гарно писанку малюй.

Буде небо і земля,

(Малювання в повітрі.)

І ставочок, і поля.

Сильний і міцний дубок,

 (Кулачок на кулачок.)

А на ньому — яструбок.

Буде в мене писанка,

 (Плескання в долоньки.)

Про Вкраїну пісенька.

Вихователь. Що ж, майстри, займіть свої місця і послухайте мене. Спочатку треба продумати весь візерунок і розташувати елементи так, щоб він вийшов цікавим і гарним, щоб орнамент був рівномірно розподілений на поверхні яйця.

Сам орнамент може бути різним: і гірлянда з зеленого листя, і волошки, і сонечко, різноманітні лінії (прямі, хвилясті), кружечки, зірочки. Подумайте, основу якого кольору ви оберете, які фарби для орнаменту візьмете. Раджу вам узяти яскраві, насичені фарби. Ось яку писанку намалювала я. А тепер підходьте, обирайте заготовку і розписуйте свою писанку до свята. (Самостійна робота дітей під музичний супровід. Вихователь застосовує індивідуальний та диференційований підходи. Педагог заохочує прояви творчості дітей.)

Ой, які диво-писанки ви намалювали, справжні майстри! Від них і настрій покращується, і наближення свята відчувається.

Підсумки заняття.

Протягом дня вихователь може вивчити з дітьми вірш В. Таран ≪Писанки≫.

9. ПРИГОДИ КОТИГОРОШКА ТА ЙОГО ДРУЗІВ

(ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК)

Освітні завдання: поглибити та закріпити знання дітей про народні обереги (віночок, рушник), українські народні казки, про українських козаків; виховувати патріотизм через знайомство з народними іграми; розвивати образну пам’ять, увагу, мислення, мовлення; сприяти фізичному розвитку дітей; учити дітей будувати прості асоціації; закріпити диференціацію кольорів, геометричних фігур; активізувати в словнику дітей назви кольорів (жовтий, синій, блакитний, червоний, зелений), геометричних фігур (прямокутник, трикутник, круг, квадрат, овал), назви оберегів (віночок, рушник).

Обладнання: зображення казкового героя Котигорошка, українські народні пісні на вибір вихователя; картинки з зображенням тварин (заєць, вовк, жаба, ведмідь); круги синього, коричневого, зеленого й оранжевого кольорів, паперовий рушник із візерунком; різнокольорові серединки квітів, по 6 пелюсток такого самого кольору до кожної серединки; матеріали до розвивальної гри «Хто де живе».

Попередня робота: читання казки «Котигорошко», перегляд мультфільму «Пригоди Котигорошка», читання українських народних казок «Лисиця і глечик», «Котик і півник», «Півник і двоє мишенят»; розгляд ілюстрацій.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, сьогодні до нас завітав казковий гість. Він сміливий, чесний і сильний, завжди допомагає іншим. Відгадайте про нього загадку.

У селянської родини

Народився з горошини.

Він веселий і хоробрий,

До рідні і друзів добрий.

Трьох братів названих має,

Змія він перемагає.

Поміркуймо трошки...

Це ж… (Котигорошко)!

Так, це славетний герой українських казок — Котигорошко.

Вам подобається цей герой? А чому? (Відповіді дітей.) Котигорошко — справжній козак: чесний, сміливий, він любить свій народ і свою Батьківщину. Котигорошко запрошує нас до себе в казкову країну. Проте лютий Змій хоче нам завадити. Він влаштував для нас багато перепон. Як ви гадаєте, ми впораємося з ними? (Відповіді дітей.) Тоді вперед! (Діти крокують за вихователем під український козацький марш.)

Завдання 1. Розвивальна гра «Знайди пару»

Змій зачарував героїв українських казок — Котигорошкових друзів. Він перетворив їх на різні предмети. На екрані з’являються картинки з цими предметами, а діти мають назвати відповідного героя і казку, в якій він діє. Коли діти відгадують, на екрані з’являється відповідний зображення казкового героя.

Гора — Вернигора.

Глечик — лисиця.

Бандурка — кіт.

Колосок — півник.

Вихователь. Молодці, ви розчаклували всіх казкових героїв. Тепер ми можемо рушати далі. (Діти крокують до наступного завдання.)

Завдання 2. Розвивальна гра «Розшукай тваринок»

Вихователь. Лютий змій так налякав лісових тварин, що вони всі поховалися. (Вихователь по черзі показує зображення тварин і пояснює правила гри.) Жаба заховалась за синім кругом, бо такого кольору її ставок. Як ви гадаєте, за яким кругом сховався зайчик? (За оранжевим, бо любить моркву.) Вовк заховався за зеленим кругом. Чому? (Бо любить ховатися в зеленому листі.)

А ведмедик обрав коричневий колір, бо такого кольору його улюблений мед. (Вихователь показує тваринку, а діти підіймають круг того кольору, за яким вона ховалася.)

Молодці, ви відшукали всіх лісових тварин. А ми йдемо далі. (Діти крокують до наступного завдання.)

Завдання 3. Розвивальна гра «Повтори візерунок»

Вихователь. Діти, Котигорошко взяв із собою оберіг — рушничок, який вишивала його матуся. Та Змій і його зачарував: лишився рушничок без візерунка. Зараз я покажу вам рушник, а ви запам’ятайте візерунок та викладіть його.

Вихователь показує візерунок. Діти називають геометричну фігуру та її колір. Потім вихователь дає установку: подивитися та запам’ятати візерунок. Через 10 секунд він повертає рушник білою стороною до дітей. Діти з пам’яті викладають візерунок, потім вихователь показує початковий варіант, а діти самостійно виправляють помилки. Після цього ≪читають≫ візерунок: жовтий трикутник, синій квадрат тощо.

Завдання 4. Рухлива гра «Склади квітку до віночка»

Серединки квітів розкладені по колу, а пелюстки розсипані довільно. Діти за сигналом піднімають пелюстки та розкладають навколо серединок відповідно до кольору.

Завдання 5. Розвивальна гра «Чарівний будинок»

Казкові герої заблукали в чарівному будинку. Треба допомогти Котигорошкові їх розшукати.

Перед дітьми будиночок з шістьма віконцями, які відчиняються й зачиняються. У них — картки з казковими героями: Котигорошко, півник, відьма, змій, Вернидуб, вовк-панібрат. Вихователь по черзі відчиняє вікна, діти називають героїв. Педагог зачиняє віконця і запитує, хто де живе. Після правильної відповіді віконечко відчиняється.

Вихователь. Котигорошко нам дуже вдячний: ми розчаклували всіх його друзів. Він каже, що ви сміливі, вправні, добрі —справжні українці!

Діти виконують українську народну пісню на вибір вихователя. Підсумки заняття.